Та моя відповідь була однозначною: якщо навколо свавілля та анархія, це не означає, що до протизаконних дій мають удаватися всі. Ми мусимо бути відданими своїй справі, адже за нами не формальні дії, а наші працівники й роботодавці. А це — людські долі.

Потім були приклади відданих своїй справі кадровиків. Не секрет, що більшість кадровиків — жінки. Тендітні створіння, але саме вони, рятуючи від знищення, вивозили з окупованих територій кадрові документи й трудові книжки, організовували діяльність підприємств на нових місцях. Для чого? Для користі своїх працівників і всієї країни.

Чому я згадую це? Тому що зараз в Україні знову неспокій і невизначеність. Що ми можемо зробити в цей скрутний і буремний для країни час? Працівники кадрових служб мають працювати й забезпечувати права працівників і роботодавців, адже навіть запровадження надзвичайного стану не виключає дотримання норм законодавства. Працювати на благо країни — це наш загальногромадянський обов’язок. А обов’язок редакції журналу «КАДРОВИК.UA» — допомагати кадровикам у їхній нелегкій праці. І нагадати, що нарешті весна! Ця дивовижна пора року символізує пробудження та асоціюється із чудовим святом, що пов’язане з працею і жінками. Нагадаю: саме зі страйку й боротьби за кращі умови праці жінок почалося святкування Міжнародного жіночого дня. І сьогодні жінки — це зовсім не слабка стать, а надійний тил і потужна рушійна сила.

Зі святом, жінки кадрової спільноти України!