Оплата роботи працівника, якого відкликають із відпустки

- З яких відпусток можна відкликати працівників?
- Чи можна відкликати працівника з відпустки, якщо він не згоден?
- Як перерахувати середній заробіток за час щорічної відпустки у випадку, коли відпустку було перервано?
Умови відкликання працівника з відпустки
Законом України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) встановлено державні гарантії права на відпустки працівників, визначено умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно із частиною третьою статті 12 Закону № 504 відкликання з відпустки допускається в разі дотримання певних умов.


Відкликання працівників з інших видів відпусток законодавством не передбачено.



Отже, якщо сталося, наприклад, стихійне лихо і для його відвернення потрібно відкликати працівника, але працівник не згоден, відкликання буде незаконним.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 504 щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів.
Це означає, що роботодавець може відкликати працівника зі щорічної відпустки, якщо цей працівник до відкликання або після відкликання «відгуляє» не менш ніж 14 календарних днів цієї відпустки.
Невикористана частина щорічної відпустки надається працівнику після закінчення дії причин, з яких його відкликано з відпустки, або за згодою сторін переноситься на інший період. Так, відповідно до частини другої статті 12 Закону № 504 ця частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Про відкликання працівника зі щорічної відпустки й про надання частини невикористаної відпустки у зв’язку з відкликанням працівника з неї вносяться записи до розділу V «ВІДПУСТКИ» (додаток 1, додаток 2) особової картки працівника (типова форма № П-2, затверджена спільним наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656).

Розрахунок оплати роботи працівника, якого відкликають із відпустки
У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (частина третя ст. 12 Закону № 504). Тобто сума виплачених раніше «відпускних» буде врахована (утримана) в оплаті праці за відпрацьований період згідно з табелем обліку використання робочого часу.
Докладно питання щодо правильності проведення перерахунку середнього заробітку за час щорічної відпустки у випадку, коли відпустку було перервано, розглянуто в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 9 червня 2004 року № 18-311-1 «Про обчислення середньої заробітної плати».
Працівника було відкликано із щорічної відпустки. Бухгалтер має провести перерахунок «відпускних». Із заробітної плати, яку буде нараховано працівникові після відкликання із відпустки, потрібно утримати суму середнього заробітку за невикористані дні відпустки. За умови, що тривалість відпустки — 24 календарні дні, сума середнього заробітку за час щорічної відпустки становить 8400 грн. Оскільки працівником було використано лише 14 календарних днів, сума середнього заробітку за невикористані дні відпустки становитиме: 3500 грн (8400 грн : 24 к. дн. × 10 к. дн.).
Слід звернути увагу на те, що при наданні працівникові невикористаних днів щорічної відпустки потрібно провадити новий розрахунок середнього заробітку за ці дні.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок № 100).
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю, у якому надається відпустка (п. 2 Порядку № 100).
Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому надається відпустка.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 Порядку № 100.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абзац четвертий п. 3 Порядку № 100).
Згідно з пунктом 7 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду.

З розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством (ст. 73 Кодексу законів про працю України).
Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.