Життя статичне та динамічне водночас. Ми кажемо: як швидко минає час —
і разом із тим нам здається, що нічого не відбувається. Війна триває, воєнний
стан фактично продовжено. Третій рік такого стану вже незабаром зміниться на четвертий.
А ми у цьому всьому живемо і працюємо. Важко, складно, але треба!
Від тривожних думок та панічних станів відволікають системні та стабільні дії. Що кадровики роблять наприкінці року? Складають документи на наступний рік, планують, рахують… Ось і редакція, як і в мирний час, рахувала для публікації в цьому номері норми тривалості робочого часу. Рахували для періоду воєнного стану і для мирного часу. Зайвий клопіт — можна подумати, але воєнний стан продовжують не на весь рік, а на черговий період, за межами якого воєнного стану юридично ще не існує. Тому потрібні розрахунки і на період воєнного стану на підставі частини 6 статті 6 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», і для мирного часу — як свідчення віри у Перемогу та надії на якнайшвидше закінчення війни. Не рахувати показники мирного часу означало б цілковиту зневіру.
Осіння хандра, відчай та непроста ситуація нам не стануть на заваді — все пораховано, плани складено, а попереду ще купа роботи із графіками та документами на наступний рік. Тому нумо до роботи, шановна кадрова спільнота! Спостерігати повільний листопад, звісно, можна, проте не варто гаяти на це весь свій час, бо життя триває незважаючи ні на що.