Запитання гарячої лінії. Право на додаткову соціальну відпустку одинокої матері у разі смерті батька дитини та повторного шлюбу

Працівниця має дитину віком 7 років. Батько дитини помер. Працівниця знову вийшла заміж. Чи має вона право на пільги як одинока мати?

Так, якщо її новий чоловік не всиновив дитину.

Терміна «одинока мати» на законодавчому рівні не визначено. Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» одинокою матір’ю слід уважати жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама. Саме таке визначення терміна «одинока мати» можемо застосовувати під час вирішення питання щодо надання працівниці пільг і гарантій, установлених трудовим законодавством.

Виходячи з аналізу судової практики, розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена, вважаються жінками, які виховують дітей без батька, а тому є одинокими матерями (постанова Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 734/4136/15-ц).

Конкретного переліку документів, якими мають підтверджуватися вказані «статуси», законодавством не визначено, тож потрібно аналізувати кожну ситуацію, виходячи з наведеного визначення поняття «одинока мати» та конкретних обставин.

Відповідно до частини 4 статті 232 Сімейного кодексу України (далі — СКУ) усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обо-в’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

Статтею 233 СКУ передбачено, що на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, скасовується.

Відповідно до частини 1 статті 14 та частини 1 статті 15 СКУ сімейні права та обов’язки є такими, що тісно пов’язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Верховний Суд зауважує, що, оскільки в СКУ чітко встановлено, що сімейні права та обов’язки є такими, що тісно пов’язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану, зокрема свідоцтвом про смерть, і позбавляють особу користуватися батьківською правосуб’єктністю, такі права та обов’язки припиняються і не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно їх виконує. Тобто факт самостійного виховання та утримання малолітньої дитини одним із батьків у разі смерті іншого презюмується, у зв’язку з чим не потребує підтвердження рішенням суду (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 754/2736/24).

Отже, у нашому випадку, якщо новий чоловік працівниці не всиновив дитину, для підтвердження статусу одинокої матері така працівниця має подати свідоцтво про народження дитини, у якому батьком зазначено померлого чоловіка, та свідоцтво про його смерть.