Напевно, що ні, адже мало хто читає постанови про встановлення державних свят, надто ж якщо минуло вже більш ніж 30 років від часу їх прийняття. Однак текст постанови про День незалежності, нормативно-правового акта, який має бути написаний суворою юридичною мовою, без перебільшення, проймає до глибини душі. Лишень вдумайтесь у слова цього документа:

«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року,

Верховна Рада України  постановляє:

Воля українського народу і одвічне прагнення незалежності — саме ці слова чіпляють своєю силою. Воля і одвічне прагнення. Спроби зламати волю, одвічне протистояння волі і незалежності України. Наш народ проніс ці слова крізь століття і покоління. Вони викарбувані в наших душах і серцях. Написані нами кров’ю на рідній землі. І зараз, в умовах війни, ці слова знову вписуються в генетичний код молодих поколінь. Жагу українського народу до незалежності не витравити і не зламати.

Ми вільні, незламні, незалежні! Цей код український народ нестиме й надалі.

З Днем Незалежності України!