Призначення виплат за «лікарняним» на підприємстві: хто і як це має робити

Законом України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності 1 січня 2023 року, фактично скасовано комісії із соціального страхування, що були створені на підприємствах, в установах та організаціях (далі — підприємство). Тобто наразі Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 1105) не передбачено створення такої комісії. Зазначений орган відігравав вагому роль у процедурі призначення та здійснення соціальних виплат, а тому після його скасування виникло чимало запитань. Тож хто має призначати виплати за «лікарняним» та підписувати протоколи і чи затверджено форму таких протоколів? Чи можна оформлювати накази про призначення виплат за «лікарняними» на бланках підприємства? Чи потрібно видавати наказ або інший документ про припинення діяльності комісії із соціального страхування та призначати відповідальну особу, яка ухвалюватиме рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності?

Відповіді на ці та інші запитання — у статті.

Хто замінить комісію із соціального страхування?

Закон № 1105, а також інші нормативно-правові акти не вимагають від роботодавця «розформовувати» комісію із соціального страхування, хоча Законом № 1105 і не передбачено можливості її функціонування.

Частиною 3 статті 22 Закону № 1105 установлено, що рішення про призначення страхової виплати ухвалює страхувальник (тобто роботодавець) або↓5уповноважені ним особи.

Таким чином, бухгалтер має приступати до обчислення виплат за «лікарняним» лише після того, як роботодавець ухвалить рішення про оплату «лікарняного». При цьому ніщо не заважає роботодавцеві своїм наказом уповноважити осіб, які були/є членами комісії із соціального страхування, і надалі ухвалювати рішення щодо призначення виплат за «лікарняним».

У який строк має бути опрацьовано «лікарняний»?

Частиною 1 статті 24 Закону № 1105 чітко визначено, що роботодавець або уповноважені ним особи мають розглянути документи для призначення:

• допомоги по тимчасовій непрацездатності — не пізніше 10 робочих днів із дня їх надходження;
• допомоги по вагітності та пологах — не пізніше 3 робочих днів із дня їх надходження.

За результатами розгляду відповідних документів роботодавець (уповноважена особа) ухвалює рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах або відмову у її призначенні. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови видається або надсилається працівникові не пізніше 5 днів після ухвалення відповідного рішення. При цьому у такому повідомленні, окрім причини відмови, також має бути вказано спосіб та порядок оскарження відповідного рішення.

Чим керуватися під час ухвалення рішення щодо призначення виплат за «лікарняним»?

Наразі нормативно-правовими актами не затверджено форм та зразків документів, користуючись якими роботодавець або уповноважена ним особа могли б призначати виплати за «лікарняним» або відмовляти у їх призначенні. Крім того, не визначено порядку, механізму, строків та правових наслідків оскарження таких рішень.

Водночас пунктом 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105 передбачено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.

Таким чином, для вирішення на підприємстві питань, пов’язаних з ухваленням роботодавцем або уповноваженою ним особою рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах або відмову у її призначенні може використовуватися Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 13 (далі — Положення № 13).  

Положенням № 13 визначено, зокрема, порядок оскарження рішення про призначення або відмову у призначенні виплат за «лікарняним». Крім того, у додатку до цього Положення наведено форму протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого).

Положення № 13 дасть змогу роботодавцеві (уповноваженій ним особі), який раніше не вирішував питань щодо призначення та виплати «лікарняних», принаймні зрозуміти, які функції та кроки йому потрібно виконати для опрацювання «лікарняного».

Отже, роботодавець може оформити правовий аспект своєї діяльності з питань призначення та виплати «лікарняних» на підприємстві, розробивши власний порядок призначення уповноваженої особи або групи осіб для вирішення зазначених питань та ухвалення ними відповідних рішень. При цьому він може взяти за основу Положення № 13, вилучивши з нього все «зайве» та «застаріле». Таким чином, роботодавець може створити і власну комісію із соціального страхування.

Як оформити призначення виплат за «лікарняним»?

Як уже зазначалося, на сьогодні нормативно-правовими актами не затверджено форми документа, яким мало б оформлюватися призначення (відмова у призначенні) допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах. Тому роботодавець може самостійно розробити відповідний документ. Це може бути, наприклад, протокол (за основу для його розроблення можна взяти форму протоколу засідання комісії із соціального страхування, наведену у додатку до Положення № 13) або наказ (додатки 1 і 2). Зазначені документи оформляють на бланку підприємства. Вони мають містити всі потрібні реквізити, зокрема дату складення, підпис відповідної посадової особи.