За таких умов ніхто не може нормально працювати. Кому потрібне те законодавство про працю?.. Ми займаємося не тим, чим слід... Часом ці невтішні думки, здається, сновигають у повітрі нашої редакції. Адже ми не годні увімкнути електрику. Ми не в змозі захистити об’єкти критичної інфраструктури від ворожих ракет. Ми — і редакція, і кадровики. Власне безсилля породжує відчуття нікчемності та непотрібності, і від того ще дужче хочеться впасти у відчай. Та раптом розум починає розривати від напруги. Мобілізуючи психологічні та інтелектуальні ресурси організму, гарячкувато намагаюся віднайти відповідь на запитання: як особисто я, редактори та автори видання можуть допомогти роботодавцям та кадровикам сьогодні? Зрозуміла і логічна відповідь не змусила довго чекати на себе: потрібно працювати, бо країна, яка не працюватиме, не виживе. Чим ми можемо допомогти?  Насправді багато чим. Наприклад, порадити, як організувати робочий час працівників так, щоб знизити навантаження на підприємства критичної інфраструктури. Варіанти є, але рішення у кожному окремому випадку індивідуальне і передусім залежить від специфіки роботи підприємства. Усіх можливих комбінацій на сторінках журналу не описати, тож у пригоді стане наш сервіс «Гаряча лінія», скориставшись яким отримаєте індивідуальну консультацію телефоном, поштою або вайбером!

Шлях до перемоги не легкий, та подолає його лише той, хто йде. Тож наполегливо працюймо, разом долаймо перешкоди, рухаймося лише вперед і ні на мить не зупиняймося!