Звільнення за прогул з посади державної служби

Ситуація

Працівниця (держслужба) не вийшла на роботу й не відповідає на дзвінки та повідомлення. Відвідали її за місцем проживання. Поспілкувалися з батьками, які повідомили, що з нею все гаразд, але спілкуватися не буде й просить більше не турбувати. Неявку зафіксували відповідним актом. Чи можна звільнити в такому випадку працівницю за прогул?

Нормативне підґрунтя

Правове регулювання державної служби здійснюється:

Конституцією України;
законами України;
міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
постановами Верховної Ради України;
Указами Президента України;
актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв’язку зі вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулюються Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі — Закон № 889).

!

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом № 889.

Частина 1 статті 8 Закону № 889

Державний службовець зобов’язаний, зокрема:

дотримуватися Конституції та законів України;
діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);
виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі й у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України

Згідно із частиною 1 статті 64 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом № 889

Правова оцінка прогулу державного службовця

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, установлених Законом № 889 та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Прогул державного службовця (у т. ч. відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин є дисциплінарним проступком (п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону № 889).

За вчинення дисциплінарного проступку до державних службовців може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:

зауваження;
догана;
попередження про неповну службову відповідність;
звільнення з посади державної служби

За кожен дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення треба враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

Частина 2 статтi 67 Закону № 889

Обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця, є:

усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;
високі показники виконання службових завдань;
вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;
вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть ураховуватися також інші, не зазначені у частині 2 статті 67 Закону № 889, обставини, що пом’якшують відповідальність державного службовця.

Частина 4 статті 67 Закону № 889

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;
вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;
вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави й суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;
настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку

У разі допущення державним службовцем прогулу суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише в разі систематичного (повторно протягом року) прогулу.

З наведеного вбачається, що обов’язковою умовою для звільнення державного службовця за прогул є встановлення:

систематичності (тобто вчинених неодноразово протягом року) прогулів (відсутності на роботі понад 3 години);
неповажності причини відсутності.

Питання визначення систематичності вчинення прогулу нерозривно пов’язане з поняттям «триваюче правопорушення».

У чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення».

З метою забезпечення єдності правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду надала тлумачення поняття «триваюче правопорушення».

СУДОВА ПРАКТИКА

Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17
(Витяг)

… за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов’язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.

З огляду на судову практику прогул уважається триваючим правопорушенням. Таку правову позицію Верховний Суд підтверджував у своїх постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 818/501/16, від 3 жовтня 2019 року у справі № 818/3584/15 і від 16 жовтня 2019 року у справі № 805/3724/15-а.

Якщо прогул є триваючим правопорушенням, то як установити систематичність його вчинення?

Єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення державним службовцем такого дисциплінарного проступку, як прогул без поважних причин, є чинне рішення суб’єкта призначення (керівника відповідного державного органу) про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення за таке ж порушення.

Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 640/15754/19 та підтверджено в постанові від 9 липня 2025 року у справі № 380/9508/22

СУДОВА ПРАКТИКА

Постанова Верховного Суду від 3 березня 2021 року у справі № 813/1475/17
(Витяг)

Оскільки позивачка була відсутня на роботі у період з 21 червня 2016 року до 11 січня 2017 року безперервно, то прогул як дисциплінарний проступок був триваючим.

… позивачка з 21 червня 2016 року до дня застосування дисциплінарного стягнення у виді догани перебувала у безперервному прогулі, тобто прогул тривав більше шести місяців і позивачка не надала жодних доказів на підтвердження поважності причин її тривалої відсутності на роботі.

Оскільки Верховний Суд встановив правомірність розпорядження від 20 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани, то у такому разі виконується ознака систематичності зафіксованих відповідачами прогулів у періоди з 26 червня 2016 року до 11 січня 2017 року і з 12 січня до 28 лютого 2017 року.

Отже, ознакою систематичності вчинення прогулу державним службовцем є продовження його вчинення після притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності через оголошення догани.

Якщо після оголошення догани державний службовець продовжує вчиняти прогул, до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Така ситуація не розглядається як застосування до одного правопорушення двох видів дисциплінарного стягнення (догани та звільнення), бо триваюче правопорушення розмежовується різними дисциплінарними провадженнями та притягненням до дисциплінарної відповідальності через оголошення догани, що (в разі продовження такого правопорушення) створює систематичність у діях державного службовця і є підставою для застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення.

Установлення поважності причин відсутності

Визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є встановлення поважності причин відсутності.

Причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема:

пожежа, повінь (інші стихійні лиха);
аварії або простій на транспорті;
виконання громадянського обов’язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху);
догляд за захворілим зненацька членом родини;
відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров’я.

СУДОВА ПРАКТИКА

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20
(Витяг)

… прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов’язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Важливу роль під час установлення поважності причин відсутності відіграють пояснення порушника трудової дисципліни, які є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Невиконання роботодавцем обов’язку зажадати письмового пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.

Відповідно до статті 75 Закону № 889 перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення має відображати:

час, місце, обставини та причини вчинення працівником дисциплінарного проступку;
його усвідомлення чи заперечення провини;
інші питання, які мають значення у справі

І хоча відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення, вона має бути оформлена відповідним актом та підтверджена двома державними службовцями.

Отже, правову оцінку дисциплінарного проступку проводять на підставі з’ясування всіх обставин його вчинення, у т. ч. з урахуванням письмового пояснення працівника.

Процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності

Притягненню державного службовця до дисциплінарної відповідальності передує дисциплінарне провадження, яке порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюють дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ (далі — дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер, однак є обов’язковими для розгляду суб’єктом призначення та враховуються ним під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039.

З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки в разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано:

під час відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
під час перебування державного службовця у відпустці або у відрядженні

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше 6 місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

!

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення, при цьому він може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій (подання) дисциплінарної комісії в державному органі.

Рішення оформляється відповідним актом суб’єкта призначення.

У рішенні, яке оформляють наказом (розпорядженням), зазначають:

найменування державного органу;
дату прийняття рішення;
відомості про державного службовця;
стислий виклад обставин справи;
вид дисциплінарного проступку та його юридичну кваліфікацію;
вид застосованого дисциплінарного стягнення

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи в діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб’єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб’єкт призначення зобов’язаний протягом 3 календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Державному службовцю видається під розписку належно завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. У разі відмови від її одержання копія наказу не пізніш як у 3-денний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Вирішення ситуації

У поданій ситуації органу державної служби слід продовжувати фіксувати відповідними актами факт відсутності працівниці на державній службі з моменту її неявки до створення дисциплінарної комісії та порушення дисциплінарного провадження.

Факт відмови від надання пояснень слід зафіксувати актом за участі двох державних службовців.

За результатами дисциплінарного провадження, у разі підтвердження вчинення державною службовицею прогулу та надання рекомендації дисциплінарною комісією щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, працівниці варто оголосити догану.

Якщо після оголошення догани державна службовиця продовжує вчиняти прогул, треба продовжувати фіксувати цей факт відповідними актами до порушення наступного дисциплінарного провадження за фактом вчинення систематичного прогулу.

У разі підтвердження за результатами дисциплінарного провадження вчинення систематичного прогулу та надання дисциплінарною комісією відповідних рекомендації суб’єкт призначення може застосувати до державної службовиці дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з державної служби.