Практична підготовка здобувачів професійної освіти

Ситуація

Підприємство планує прийняти учнів ПТУ на виробничу практику. Які нюанси оформлення виробничої практики відповідно до змін у законодавстві (від 21 серпня 2025 року)? Чи потрібно тепер у разі оплачуваної виробничої практики оформляти трудові відносини зі студентами та подавати повідомлення про прийняття на роботу?

Щодо змін у законодавстві

Законом України від 21 серпня 2025 року № 4574-IX «Про професійну освіту» (далі — Закон № 4574) визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості й забезпечення потреб суспільства і держави у спеціалістах і кваліфікованих кадрах.

Закон № 4574 набрав чинності 12 вересня 2025 року. Одночасно із цим втратив чинність Закон України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі — Закон № 103).

Стаття 17 Закону № 4574 характеризує практичну підготовку здобувачів професійної освіти.

!

Практична підготовка є обов’язковою та невід’ємною формою організації освітнього процесу в закладі професійної освіти, яка спрямована на формування та/або вдосконалення у здобувачів професійної освіти професійних компетентностей за обраною ними професійною кваліфікацією (професійними кваліфікаціями) відповідно до освітньої програми.

Практичну підготовку курсантів (слухачів) здійснюють відповідно до вимог Закону № 4574 на полігонах, за місцем несення служби тощо з урахуванням особливостей спеціальної професійної підготовки, вона може мати ознайомчий характер.

Термін

Курсанти (слухачі) — особи, які здобувають професійну освіту, професійні кваліфікації в закладах професійної освіти зі специфічними умовами навчання, військових закладах професійної освіти.

Практичну підготовку здобувачів професійної освіти організовують відповідно до договорів, укладених між закладами професійної освіти й підприємствами, установами, організаціями, іншими суб’єктами господарювання (далі — підприємство).

Термін

Здобувачі професійної освіти — студенти й курсанти (слухачі).

Щодо договору про практичну підготовку здобувачів професійної освіти

Наразі відсутній законодавчо затверджений типовий договір про практичну підготовку здобувачів професійної освіти.

Так, відповідно до Закону № 103 додатком до Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 1999 року № 992 (далі — Порядок № 992), було затверджено типовий договір про навчально-виробничу практику. Проте, як уже було зазначено, Закон № 103 втратив чинність, тобто типовий договір про навчально-виробничу практику наразі не є обов’язковим для застосування.

За відсутності затвердженого типового договору про практичну підготовку здобувачів професійної освіти, звісно, можна використати як основу типовий договір про навчально-виробничу практику (додаток до Порядку № 992) або окремі його пункти.

Щодо зобов’язань підприємства та закладу освіти

Типовим договором про навчально-виробничу практику (додаток до Порядку № 992) були визначені зобов’язання підприємства та закладу освіти.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Підприємство зобов’язується:

  1. Надати учням, слухачам обладнані робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання та виробничої практики згідно з планом-графіком.
  2. Розподілити наказом учнів, слухачів на робочі місця (самостійні робочі місця) або навчально-виробничі ділянки та призначити кваліфікованих працівників підприємства для безпосереднього керівництва виробничим навчанням та виробничою практикою з оплатою їхньої роботи в установленому порядку.
  3. Забезпечити учнів, слухачів виробничими завданнями, документацією, технічним обладнанням, не допускати простоїв і використання їх на роботах, що не відповідають освітнім програмам та майбутнім професіям, спеціальностям і спеціалізаціям.
  4. Забезпечити учням, слухачам безпечні умови праці на кожному робочому місці або навчально-виробничій ділянці на рівні нормативних вимог. Проводити інструктажі з охорони праці. Забезпечити учнів, слухачів та майстрів виробничого навчання спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту та лікувально-профілактичне обслуговування за нормами, встановленими для відповідних штатних працівників підприємства.
  5. Надати учням, слухачам та майстрам виробничого навчання можливість користуватися лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотеками, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання освітніх програм та відповідних завдань.
  6. Забезпечити облік виконаних кожним учнем, слухачем робіт і оплату їх праці за фактично виконаний обсяг робіт згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
  7. Повідомляти заклад освіти про всі вчинені учнями, слухачами порушення трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, правил охорони праці, безпеки життєдіяльності й нещасні випадки, що сталися з ними.
  8. Після закінчення виробничої практики надати виробничу характеристику на кожного учня, слухача.
  9. За домовленістю із закладом освіти здійснити оплату проїзду учнів, слухачів та майстрів виробничого навчання до місць виконання робіт і назад із розрахунку та створити для них належні житлово-побутові умови.
  10. Додаткові зобов’язання.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Заклад освіти зобов’язується:

  1. Подати підприємству не пізніше ніж за 2 тижні до початку виробничого навчання та виробничої практики список учнів, слухачів, які направляються для проходження виробничого навчання та виробничої практики, із зазначенням прізвищ майстрів виробничого навчання навчальних груп — керівників професійно-практичної підготовки від закладу освіти, освітні програми з виробничого навчання та виробничої практики на виробництві чи у сфері послуг.
  2. Забезпечити попередню професійно-теоретичну та професійно-практичну підготовку учнів, слухачів, які направляються для проходження виробничого навчання та виробничої практики, вивчення ними правил технічної експлуатації виробничого обладнання, правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та безпеки життєдіяльності, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, установлених для відповідних професій, спеціальностей, спеціалізацій та рівнів кваліфікації.
  3. Здійснювати через майстрів виробничого навчання навчально-методичне керівництво виробничим навчанням та виробничою практикою учнів, слухачів.
  4. Брати участь у розслідуванні в установленому порядку нещасних випадків, що сталися з учнями, слухачами.

У разі відсутності договорів заклад професійної освіти забезпечує практичну підготовку здобувачів професійної освіти самостійно.

Щодо тривалості практичної підготовки

Строки та тривалість проходження практичної підготовки визначають освітньою програмою та зазначають у договорі з підприємством (у разі укладення).

УМОВИ ПРАЦІ
Суб’єкти господарювання, що організовують практичну підготовку здобувачів професійної освіти, зобов’язані забезпечити умови праці відповідно до вимог законодавства про охорону праці, безпеки життєдіяльності й виробничої санітарії

ЗАБОРОНА
Під час практичної підготовки заборонено використовувати працю здобувачів професійної освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою та договором з підприємством

Щодо студентського трудового договору

Практична підготовка здобувачів професійної освіти в закладі професійної освіти, на підприємствах може передбачати виплату винагороди.

Винагорода за виконану роботу в межах проходження практичної підготовки перераховується на рахунок здобувача професійної освіти на підставі студентського трудового договору відповідно до законодавства.

Однак пунктом 21 частини третьої розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4574 визначено, що механізм розподілу заробітної плати за виробниче навчання, виробничу практику та інші види практичного навчання здобувачів освіти закладів професійної (професійно-технічної) освіти, що діяв на день набрання чинності Законом № 4574 відповідно до частини дев’ятої статті 50 Закону № 103, продовжує діяти для здобувачів професійної освіти, які вступили до закладу професійної (професійно-технічної) освіти до 1 січня 2026 року.

Термін «студентський трудовий договір» було введено Законом № 4574. Статтю 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) було доповнено частинами шостою і сьомою.

Термін

Студентський трудовий договір — це особливий вид трудового договору, що укладається здобувачем освіти та підприємством, установою, організацією, який передбачає поєднання в межах освітньої програми здобуття освіти на робочому місці, зокрема за дуальною формою навчання, з виконанням трудових функцій.

Строк дії студентського трудового договору не може перевищувати строк навчання.

Отже, здобувачі професійної освіти та інші особи, які навчаються в закладі професійної освіти, мають право на трудову діяльність у навчальний час під час практичної підготовки. Це право закріплено, зокрема, у пункті 12 частини першої статті 20 Закону № 4574.

Пункти 5, 7, 8 частини 3 статті 20 Закону № 4574

Здобувачі професійної освіти та інші особи, які навчаються в закладі професійної освіти, під час проходження практичної підготовки зобов’язані:

  1. дотримуватися вимог законодавства, установчих документів, правил внутрішнього трудового розпорядку;
  2. дотримуватися вимог законодавства щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, пожежної безпеки;
  3. відповідально та дбайливо ставитися до майна суб’єктів господарювання, що забезпечують практичну підготовку здобувачів професійної освіти

Щодо керівництва практичною підготовкою

Статтею 17 Закону № 4574 визначено, що практична підготовка здобувачів професійної освіти здійснюється під керівництвом педагогічних працівників, керівників практичної підготовки та наставників, які визначаються з числа працівників суб’єкта господарювання.

Відповідно до статті 19 Закону № 4574 працівники підприємств, які забезпечують здійснення практичної підготовки (наставники, керівники практичної підготовки), є учасниками освітнього процесу.

На сьогодні форми студентського трудового договору нормативно-правовими актами не встановлено.

Отже, з огляду на норми Закону № 4574 можна зробити висновок, що практичну підготовку здобувачів професійної освіти організовують відповідно до договорів, укладених між закладами професійної освіти й підприємствами.

Щодо виконання роботи під час практичної підготовки

Практична підготовка може передбачати виконання певної роботи, що має бути обумовлено студентським трудовим договором.

Таким чином, у разі укладання студентського трудового договору треба дотримуватися норми трудового законодавства.

КЗпП визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу / укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником»).

Стаття 29 КЗпП

До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

  1. місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
  2. визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
  3. права та обов’язки, умови праці;
  4. наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору — під підпис;
  5. правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
  6. проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони;
  7. організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
  8. тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
  9. процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких мають дотримуватися працівник і роботодавець

Відповідно до статті 31 КЗпП роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Як уже зазначалося, під час практичної підготовки забороняється використовувати працю здобувачів професійної освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою та договором з підприємством.

Щодо тривалості робочого часу

Згідно зі статтею 187 КЗпП неповнолітні, тобто особи, що не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Так, статтею 51 КЗпП визначено скорочену тривалість робочого часу.

Зокрема, скорочену тривалість робочого часу встановлюють для працівників віком:

  • від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
  • від 15 до 16 років — 24 години на тиждень.

Статтею 63 КЗпП установлено заборону залучення до надурочних робіт.

  • До надурочних робіт (ст. 62 КЗпП) забороняється залучати зокрема:
  • осіб, молодших 18 років (ст. 192 КЗпП);
  • працівників, які навчаються в закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої освіти, у дні занять (ст. 220 КЗпП).

Щодо стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку

За час виконання роботи, обумовленої студентським трудовим договором, набувається стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Періоди, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 75 КЗпП), визначено статтею 82 КЗпП.

ПЕРІОДИ, ЯКІ ЗАРАХОВУЮТЬСЯ ДО СТАЖУ РОБОТИ, ЩО ДАЄ ПРАВО НА ЩОРІЧНУ ОСНОВНУ ВІДПУСТКУ

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються:

  1. час фактичної роботи (в т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
  2. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т. ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу)*;
  3. час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому надавалося матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням**;

___________________

* За винятком відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

** Крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у т. ч. шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи та посада на підприємстві на час призову.

  1. час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки», за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку***;
  2. час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців у закладах професійної освіти;
  3. час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у т. ч. з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників;

61) час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» установлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата;

  1. інші періоди роботи, передбачені законодавством.

___________________

***За винятком:

1) відпустки без збереження зарплати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — до досягнення дитиною 16-річного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною 18-річного віку;

2) відпустки без збереження зарплати за згодою сторін, наданої після 24 грудня 2023 року;

3) відпустки без збереження зарплати за згодою сторін на період воєнного стану, наданої після 24 грудня 2023 року;

4) відпустки без збереження зарплати працівникові, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи.

Щодо першого робочого місця для молоді

Відповідно до статті 191 КЗпП усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.

Згідно зі статтею 192 КЗпП забороняється залучати працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Відповідно до статті 193 КЗпП для працівників віком до 18 років норми виробітку встановлюють, виходячи з норм виробітку для дорослих працівників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли 18 років.

Статтею 197 КЗпП передбачено надання молоді першого робочого місця.

Працездатній молоді — громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання в закладах середньої, професійної, фахової передвищої чи вищої освіти, завершення професійної підготовки й перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше 2 років.

!

Відповідно до Закону № 4574 частину другу статті 197 КЗпП було виключено. Ця частина встановлювала, що молодим спеціалістам — випускникам закладів освіти державної форми власності, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, надається робота за фахом на період не менше 3 років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 213 КЗпП працівникам, які здобувають професійну чи фахову передвищу освіту, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки, складання іспитів та оцінювання результатів навчання у кваліфікаційному центрі загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.

Згідно зі статтею 2526 КЗпП зарахування в бригаду нових працівників провадиться за згодою колективу бригади. Не допускається відмова бригади в зарахуванні працівників, направлених у бригаду в порядку працевлаштування відповідно до законодавства (молодих спеціалістів, випускників закладів професійної освіти, осіб, звільнених від покарання або примусового лікування та інших).

Щодо форми трудового договору

Статтею 24 КЗпП установлено випадки, коли письмовий договір обов’язковий.

ВИПАДКИ, КОЛИ ТРУДОВИЙ ДОГОВІР УКЛАДАЮТЬ ПИСЬМОВО

Додержання письмової форми є обов’язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними та геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст.187 КЗпП);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

61) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;

62) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;

63) при укладенні трудового договору з домашнім працівником;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Як бачимо, до цього переліку не віднесено окремим пунктом студентського трудового договору. Однак цей договір може підпасти під вимоги того чи іншого пункту.

Наприклад, додержання письмової форми студентського трудового договору буде обов’язковим:

  • у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;
  • при укладенні трудового договору з неповнолітнім.

Слід урахувати, що відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Також не зайвим буде нагадати, що статтею 188 КЗпП визначено вік, з якого допускається прийняття на роботу.

  1. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ прийняття на роботу осіб молодше 16 років
  2. ЗА ЗГОДОЮ ОДНОГО З БАТЬКІВ або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, які досягли 15 років
  3. ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ ДО ПРОДУКТИВНОЇ ПРАЦІ ДОПУСКАЄТЬСЯ прийняття на роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої чи вищої освіти, які здобувають у будь-якій формі початкову, базову середню чи профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює