Моніторинг законодавства

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

Про День молоді

УКАЗ від 28 липня 2021 року № 333/2021

З метою підтримки прагнення української молоді до інтеграції у європейську спільноту, утвердження цінностей демократії та свободи, а також ураховуючи ініціативу молодіжних організацій та рухів, Указом установлено в Україні День молоді, який відзначатиметься щороку 12 серпня в Міжнародний день молоді.

Набуває чинності 1 січня 2022 року

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Про платіжні послуги

ЗАКОН від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ

Законом, зокрема, визначено поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлено виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, установлено права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначено загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг.

Набув чинності 1 серпня 2021 року (уводиться в дію з 1 серпня 2022 року, крім деяких норм)

Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі

ЗАКОН від 1 липня 2021 року № 1604-ІХ

Законом унесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема статтю 1732 викладено у такій редакції:

«Стаття 1732.Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб».

Набув чинності 1 серпня 2021 року

Про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій

ЗАКОН від 1 липня 2021 року № 1606-ІХ

Рамковий договір між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій, учинений 13 травня 2021 року, ратифіковано з такою заявою: «Зобов’язання України, які випливають із цього Рамкового договору, почнуть виконуватися з 1 січня 2022 року». За взаємною письмовою згодою Сторін до цього Рамкового договору можуть бути внесені зміни у формі протоколів, що становлять його невід’ємну частину та набуватимуть чинності згідно з передбаченими в них умовами.

Набув чинності 14 серпня 2021 року

Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

ЗАКОН від 13 липня 2021 року № 1629-ІХ

Зокрема, згідно із Законом статтю 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII викладено в такій редакції:

«Стаття 19. Порядок утворення, реорганізації, ліквідації суду, визначення кількості суддів у суді

  1. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом.
  2. Проект закону про утворення, реорганізацію чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
  3. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
  4. Підставами для утворення, реорганізації чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
  5. Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.
  6. Кількість суддів у суді (крім Верховного Суду) визначає Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України, судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.
  7. До складу Верховного Суду входять судді, кількість яких визначає Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Пленуму Верховного Суду. Максимальна кількість суддів Верховного Суду не може перевищувати двохсот суддів.
  8. Суд є юридичною особою, якщо інше не визначено законом.
  9. Порядок здійснення відповідних заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією суду, визначається законом про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такого суду».

Набув чинності 5 серпня 2021 року

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост

ЗАКОН від 14 липня 2021 року № 1638-ІХ

Законом унесено зміни до деяких законів України (зокрема, до законів «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III, «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII) щодо утворення старостинських округів та повноважень старости.

Так, староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету — у виконавчому комітеті ради.

На старосту поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), установлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови.

Порядок організації роботи старости визначається цим Законом та іншими законами України, а також Положенням про старосту.

Набув чинності 1 серпня 2021 року

Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України

ЗАКОН від 14 липня 2021 року № 1643-ІХ

Згідно із Законом абзац дев’ятий частини першої статті 73 КЗпП викладено в такій редакції:

«14 жовтня — День захисників і захисниць України».

Набув чинності 5 серпня 2021 року

Про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво у сфері будівництва житла для представників кримськотатарського народу та пільгових категорій громадян України

ЗАКОН від 14 липня 2021 року № 1644-ІХ

Рамкову угоду між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво у сфері будівництва житла для представників кримськотатарського народу та пільгових категорій громадян України вчинено 10 квітня 2021 року. Кожна зі Сторін може вносити пропозиції щодо змін до цієї Рамкової угоди. Такі пропозиції надаються іншій Стороні у письмовій формі англійською мовою. Зміни набувають чинності згідно з відповідними процедурами, визначеними у статті 6 зазначеної Рамкової угоди.

Набув чинності 14 серпня 2021 року

Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти

ЗАКОН від 15 липня 2021 року № 1658-ІХ

Законом унесено зміни до деяких законів України, зокрема Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII доповнено статтею 771 такого змісту:

«Стаття 771. Організація надання освітніх послуг у закладах охо-рони здоров’я

  1. З метою забезпечення рівних прав, можливостей та безперервності здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти дітьми, які перебувають на стаціонарному лікуванні та/або яким надається реабілітаційна допомога в закладах охорони здоров’я, в Україні утворюється та діє спеціально уповноважена державна установа, що організує і забезпечує надання таким дітям освітніх послуг у сферах дошкільної та повної загальної середньої освіти (далі — Установа).
  2. Установа є юридичною особою публічного права, засновником якої є держава в особі Кабінету Міністрів України. Установа є бюджетною установою, яка працює на підставі статуту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
  3. Установа фінансується за рахунок коштів державного бюджету та з інших джерел, не заборонених законодавством.
  4. До складу Установи входять освітні центри, що створюються і працюють на базі закладів охорони здоров’я, та секретаріат Установи».

Кабінет Міністрів України має, зокрема, у місячний строк із дня набуття чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Набув чинності 8 серпня 2021 року

Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю

ЗАКОН від 15 липня 2021 року № 1664-ІХ

Зокрема, згідно із Законом частину сьому статті 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII викладено в такій редакції:

«Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більш як одна особа, яка супроводжує особу з інвалідністю першої групи або дитину з інвалідністю), мають право на позачергове обслуговування в будь-яких касах, а також на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. Особи з інвалідністю, які прямують на лікування (за наявності підтвердних документів), особи з інвалідністю першої групи та діти з інвалідністю мають право на пріоритет перед іншими особами на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, контрольних пунктах в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій. Разом з такими особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше двох), та, у разі необхідності, — близькі родичі першої лінії спорідненості. У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення та контрольних пунктах в’їзду-виїзду на тимчасово окуповані території пріоритет може надаватися при слідуванні в пішому порядку або на легковому автомобілі, за умови відсутності в транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших (крім визначених цією статтею) осіб».

Набув чинності 5 серпня 2021 року

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю

ЗАКОН від 15 липня 2021 року № 1665-ІХ

Законом унесено зміни до Житлового кодексу Української РСР (далі — ЖК) та Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII.

Зокрема, ЖК доповнено новою статтею 421 такого змісту:

  • «Стаття 421. Заміна житла (жилих приміщень) особи з інвалідністю
  • У разі невідповідності житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, вимогам щодо безперешкодного доступу осіб з інвалідністю і неможливості його пристосування до потреб таких осіб за їх заявою або заявою їх законних представників проводиться заміна такого житла (жилих приміщень).

Заміна житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, здійснюється відповідно до положень цього Кодексу та інших нормативно-правових актів органами місцевого самоврядування шляхом:

  • обміну житла (жилого приміщення), займаного на умовах найму (крім приватного житлового фонду);
  • надання житла (жилого приміщення), за умови передачі займаного житла, що перебуває у приватній власності особи з інвалідністю, у власність територіальної громади.

Порядок заміни житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, у разі його невідповідності вимогам щодо безперешкодного доступу та неможливості пристосування до потреб осіб з інвалідністю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Житло (жиле приміщення), що надається особі з інвалідністю внаслідок заміни, має відповідати вимогам щодо безперешкодного доступу та бути пристосованим до потреб такої особи».

Набув чинності 1 серпня 2021 року (уводиться в дію з 1 лютого 2022 року)

Про основи національного спротиву

ЗАКОН від 16 липня 2021 року № 1702-ІХ

Законом визначено правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони й інших визначених цим Законом суб'єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву.

Національний спротив — комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

Набув чинності 1 серпня 2021 року (уводиться в дію з 1 січня 2022 року)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Деякі питання оформлення і видачі документів, що посвідчують особу, яка потребує додаткового захисту

ПОСТАНОВА від 21 липня 2021 року № 756

Постановою, зокрема, затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.

Так, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, є паспортним документом, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсним для реалізації прав та виконання обов’язків, передбачених законами України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 8 липня 2011 року № 3671-VI, «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI та іншими законами України.

Набула чинності 1 вересня 2021 року

Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2020 р. № 259

ПОСТАНОВА від 21 липня 2021 року № 757

Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції на період установлення на всій території України карантину» від 18 березня 2020 року № 259 викладено в такій редакції:

«2. Рішення про надання дозволу на імміграцію, прийняте протягом одного року до установлення або у період установлення на всій території України карантину, діє протягом двох років від дня його прийняття».

Набула чинності 7 серпня 2021 року

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236

ПОСТАНОВА від 28 липня 2021 року № 787

Постановою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236, зокрема, пункт 22 доповнено новим підпунктом 51 такого змісту:

«51) перетин державного кордону на в’їзд в Україну іноземцями та особами без громадянства, які підлягають самоізоляції, без встановленого та активованого мобільного додатка електронного сервісу «Вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі — мобільний додаток). У разі неможливості встановлення мобільного додатка, відмови від його встановлення уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовляє такій особі у перетині державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль»;».

Набула чинності 5 серпня 2021 року

МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ СТРАТЕГІЧНИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Про затвердження Положення про розрахунок розміру посадового окладу керівників підприємств, заснованих на державній власності, що належать до сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України

НАКАЗ від 7 червня 2021 року № 100

Положенням, затвердженим цим наказом, передбачено, зокрема, що розмір посадового окладу керівника підприємства, заснованого на державній власності, що належить до сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (далі — підприємство), визначається залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), за даними останньої річної фінансової звітності, у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії.

Розмір посадового окладу керівника підприємства розраховується шляхом множення мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії на коефіцієнт кратності.

Мінімальний посадовий оклад (ставка) працівника основної професії визначається у штатному розписі.

Для визначення посадового окладу керівника підприємство подає:

  • копію штатного розпису;
  • довідку про розмір мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії (із визначенням такої професії);
  • довідку про середньооблікову чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік.

Перегляд посадового окладу керівника підприємства у бік збільшення не здійснюється в разі:

  • погіршення фінансово-господарського стану підприємства порівняно з попереднім звітним роком за основними фінансовими показниками;
  • наявності заборгованості з виплати заробітної плати;
  • наявності заборгованості до державного, місцевого бюджетів чи цільових фондів;
  • виявлення порушень під час проведених контрольних заходів та аудитів фінансово-господарської діяльності.

Набув чинності 3 серпня 2021 року