Про обмеження роботодавцем кількості днів щорічної основної відпустки

ВІДПОВІДЬ

Згідно зі статтею 6 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504), працівникам повинна бути надана основна щорічна відпустка тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який починається з дня укладення трудового договору.

Загальна тривалість щорічної основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, які зайняті на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів (ст. 10 Закону № 504). Проте це обмеження стосується лише щорічних відпусток.

Відповідно до статті 12 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надає роботодавцю право обмежити тривалість щорічної основної відпустки протягом воєнного стану, надаючи лише 24 календарних дні для поточного робочого року. Це правило почало діяти у 2022 році та залишається станом на сьогодні в силі.

Проте це лише право, а не імперативний обов’язок, тому застосування цього обмеження залишається на розсуд роботодавця.

Також варто пам’ятати, що якщо роботодавець все-таки застосовує обмеження, надаючи щорічну основну відпустку тривалістю не більше 24 календарних днів за поточний робочий рік, необхідно врахувати таке:

1) не використані дні відпустки під час воєнного стану повинні бути надані працівнику після припинення або скасування воєнного стану;

2) у разі звільнення працівника під час воєнного стану йому повинна бути виплачена грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону № 504.

Окрім вказаного обмеження за кількістю днів щорічної основної відпустки, роботодавець має право відмовити у наданні щорічної основної відпустки під час воєнного стану лише у випадку, коли працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Андрій Іваницький, адвокат

Джерело: ВИЩА ШКОЛА АДВОКАТУРИ