Слідами ХI Всеукраїнських кадрових зборів: відповіді на запитання

Чи змінюється дата відліку робочого року для обчислення щорічної відпустки у разі, коли:

  • працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • працівника перевели на іншу посаду, за якою він отримуватиме щорічну відпустку більшої тривалості — 35 календарних днів (тривалість відпустки за попередньою посадою — 28 календарних днів)?

Як правильно розрахувати кількість календарних днів щорічної відпустки, якщо її тривалість змінюється кілька разів на рік?

Щодо зміни дати відліку робочого року у разі перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — підприємство).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 504 щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується із дня укладення трудового договору.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 504 до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються, зокрема:

  • час фактичної роботи (у т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка (п. 1);
  • час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 3).

Згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону № 504 право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість відповідно до частини шостої статті 10 Закону № 504 визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Так, згідно з частиною сьомою статті 10 Закону № 504 щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються:

  • жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають 2 і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  • особам з інвалідністю;
  • особам віком до 18 років;
  • чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
  • сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
  • працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічної основної відпустки й не одержали за неї грошової компенсації;
  • працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
  • батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Отже, дата відліку робочого року, за який надається щорічна відпустка, для жінок, котрі перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не змінюється. Щорічна відпустка таким працівникам після виходу із відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку обчислюється пропорційно фактично відпрацьованому часу з урахуванням періоду відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. При цьому період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не враховується.

Щодо зміни дати відліку робочого року у разі переведення працівника на іншу посаду

У разі переведення працівника на іншу посаду дата відліку робочого року також не змінюється. При цьому кількість календарних днів щорічної відпустки розраховується за кожною посадою окремо, пропорційно відпрацьованому часу.

Приклад

На підприємстві бухгалтеру надають щорічну відпустку тривалістю 28 календарних днів, а головному бухгалтеру — 35 календарних днів. 1 листопада 2016 року з працівником було укладено трудовий договір про прийняття на роботу бухгалтером. Робочий рік, за який надається щорічна відпустка бухгалтеру, розраховується з 1 листопада 2016 року до 31 жовтня 2017 року, з 1 листопада 2017 року до 31 жовтня 2018 року і т. д. З 25 липня 2020 року працівника було переведено на посаду головного бухгалтера. Кількість календарних днів щорічної відпустки за період роботи працівника з 1 листопада 2019 року до 31 жовтня 2020 року розраховується за кожною посадою окремо, пропорційно відпрацьованому часу:

  • за посадою бухгалтера — за період роботи з 1 листопада 2019 року до 24 липня 2020 року:
  • 28 к. дн. : 355 к. дн. (366 (кількість календарних днів у році) – 11 (кількість святкових днів у році) · 258 к. дн. (267 (кількість календарних днів за період роботи на посаді бухгалтера) – 9 (кількість святкових днів за період роботи на посаді бухгалтера) = 20,3 к. дн. ≈ 20 к. дн.;
  • за посадою головного бухгалтера — за період роботи з 25 липня до 31 жовтня 2020 року:
  • 35 к. дн. : 355 к. дн. (366 (кількість календарних днів у році) – 11 (кількість святкових днів у році) ∙ 97 к. дн. (99 (кількість календарних днів за період роботи на посаді головного бухгалтера) – 2 (кількість святкових днів за період роботи на посаді головного бухгалтера) = 9,5 к. дн. ≈ 10 к. дн.

Загальна тривалість щорічної відпустки становить:

  • 20 к. дн. (за посадою бухгалтера) + 10 к. дн. (за посадою головного бухгалтера) = 30 к. дн.

Отже, працівникові, який 25 липня 2020 року був переведений з посади бухгалтера на посаду головного бухгалтера, за період роботи з 1 листопада 2019 року до 31 жовтня 2020 року потрібно надати щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів.

Так само обчислюється кількість календарних днів відпустки, якщо її тривалість змінюється кілька разів на рік.

Чому жінка, у якої 2 дітей, має право на соціальну відпустку до досягнення дітьми 15-річного віку, а одинока мати (зокрема, розлучена жінка, вдова) — до досягнення дитиною 18-річного віку?

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину  особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, передбачена статтею 19 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР (далі — Закон № 504). Так, жінці, яка працює і має 2 або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

За наявності кількох підстав для надання зазначеної відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі — Закон № 2402) дитиною вважається особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Міністерство соціальної політики України в листі від 30 травня 2014 року № 193/13/123-14 роз’яснює, що визначення «одинокої матері» наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 (далі — Постанова № 9) та пункті 5 частини тринадцятої статті 10 Закону № 504.

Так, згідно з Постановою № 9 одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.

Оскільки пунктом 5 частини тринадцятої статті 10 Закону № 504 визначено одиноку матір як таку, що виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.

Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (у т. ч. і розлучена жінка, яка сама виховує дитину).

Таким чином, жінці, яка працює і має 2 або більше дітей віком до 15 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів. Такої ж тривалості надається додаткова відпустка й одинокій матері (зокрема, розлученій жінці, вдові), яка має дитину віком до 18 років (ст. 1 Закону № 2402).