Чи можна брати відпустку без збереження зарплати кілька разів на рік — Держпраці

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області надало консультацію з питання можливості отримання відпустки без збереження заробітної плати декілька разів на рік.

За вимогами статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) певній категорії працівників, визначених в даній нормі, за їх бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати на термін, який не перевищуватиме кількість передбачених законодавством календарних днів. Наприклад: пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно (п. 6 частини першої ст. 25 Закону № 504). Якщо при написані заяви на відпустку працівником буде вказано термін надання такої відпустки — 15 календарних днів, то у нього працівника в подальшому, до закінчення календарного року, виникає право на отримання в черговий раз такої відпустки строком до 15 календарних днів. Щодо випадків надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін, визначених частиною першою

статті 26 Закону № 504, то така відпустка може надаватися працівникові за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Якщо при написанні заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати працівник вказує кількість календарних днів, яка менше ніж максимальна кількість, передбачена частиною першою статті 26 Закону № 504, то у працівника виникає право протягом календарного року на отримання за потреби відпустки без збереження заробітної плати на невикористану ним кількість передбачених законодавством календарних днів. При цьому також необхідно узгодити дане рішення працівника з власником або уповноваженим ним органом.

У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою статті 26 Закону № 504. Тобто він може бути більш ніж 15 календарних днів на рік.

працівникові за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Якщо при написанні заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати працівник вказує кількість календарних днів, яка менше ніж максимальна кількість, передбачена частиною першою статті 26 Закону № 504, то у працівника виникає право протягом календарного року на отримання за потреби відпустки без збереження заробітної плати на невикористану ним кількість передбачених законодавством календарних днів. При цьому також необхідно узгодити дане рішення працівника з власником або уповноваженим ним органом.

У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-III термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою статті 26 Закону № 504. Тобто він може бути більш ніж 15 календарних днів на рік.

Джерело: buh.ligazakon.net